Хвороба Грейвса (дифузний токсичний зоб)

Хвороба Грейвса (дифузний токсичний зоб) — це аутоімунне захворювання, при якому імунна система виробляє антитіла, що стимулюють рецептори ТТГ у щитоподібній залозі. У результаті залоза починає виробляти надмірну кількість тиреоїдних гормонів і розвивається тиреотоксикоз. Щитоподібна залоза при цьому часто збільшується дифузно, але ступінь її збільшення може бути різним.

Захворювання може проявлятися серцебиттям, тремтінням рук, пітливістю, непереносимістю спеки, схудненням при звичайному або підвищеному апетиті, тривожністю, дратівливістю, слабкістю та порушенням сну. У частини пацієнтів виникає ендокринна орбітопатія — зміни з боку очей, зокрема відчуття сухості або «піску», набряк, світлобоязнь, двоїння чи випинання очних яблук.

Ендокринолог оцінює рівні ТТГ, вільного Т4 і за показаннями Т3, а для підтвердження аутоімунної природи захворювання можуть визначатися антитіла до рецепторів ТТГ (TRAb). УЗД допомагає оцінити розміри та структуру щитоподібної залози, але саме по собі не встановлює діагноз хвороби Грейвса.

Лікування може включати тиреостатичні препарати, а в окремих випадках — радіойодтерапію або хірургічне лікування. Тактика залежить від перебігу захворювання, розмірів залози, супутніх станів, планування вагітності та інших факторів. При значному збільшенні залози або показаннях до операції до лікування долучається ендокринний хірург.